ВИБОРНОМУ
Болить душа за Україну,
І серце рветься із грудей,
Живе в душі вогонь надії,
Що буде краще ніж тепер.
Що буде краще вже сьогодні,
Моє життя моїх дітей,
І принесе у душу спокій,
Уміння жити для людей.
Що виборність уже сьогодні,
Буде надією в житті,
І людям буде що сказати,
Якщо спитаєм тебе ми.
Чи ти душею за Вкраїну,
Говориш, робиш чи одне,
Чи знов тягаєш за чуприну,
Того, що депутат уже
Чи ти відстоюєш сьогодні,
Мої права, мою біду,
Чи знов штовхаєш у безодню,
Моїх дітей, мою сім`ю.
Чи ти говориш про єдину,
Ту неповторну й неділиму,
Чи знов вбиваєш ти у скроню,
Те, що не лізе і на лоб.
Повинен же ти те робити,
Про що казали ми тобі,
Ще й обіцяв ти, і молився,
Людей любити на землі.
Ти обіцяв всім, і христився,
Стояти твердо за людей,
Що б їм жилося краще в світі,
Та й не ховатись від людей.
Вони чекають, ждуть і вірять.
Що зробиш ти щось і для них,
Таких довірливих, і бідних,
Багатих в серці і душі.
Вони надіються і знають,
Що істина завжди одна,
Що прийде час, тебе спитають,
І що ти скажеш їм тоді.
Як будеш ти дивитись в очі,
Отих людей, старих, малих,
Довірливих, і ніжних трохи,
Але з ненавистю в душі.
Про що ти будеш їм казати,
Й чи буде право у тебе,
Підняти очі, і прохати,
Про що молили, і тебе.
Невже ти думаєш, що люди,
Тебе забудуть і простять,
Будеш горіти й ти у пеклі,
Якщо не двічі, й на землі.
Згадаєш потім всі ті слова,
Які казали тобі ми,
Й просили тебе наче бога,
А ти сміявся і дурів.
Про що тут мова, стійте люди,
Все ж поверталося, й не раз,
Ви будьте трохи розумніші,
І прийде щастя і до вас.
Душа болить за Україну,
Й її щасливеє буття,
Чи принесе у душу спокій,
Її сьогоднішнє життя.
Київ, 11.03.2013
