09.06.2012 09:33
-
511 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Віктор Насипаний

Буває...

Ну переплутала педалі. Ну буває. Що ж тут такого. Вони ж поруч. Газ і тормоз. Ну потовкла трохи ребра, ногу. А голова, здається, тепер навіть ліпше «варить». Зате Вася, чоловік мій любий та дорогий, півтора року не міг ту машину продати, а після того випадку зразу продав.


Ну переплутала букву одну. Всього одну буквочку не так написала, а такий скандал роздули, такий скандал. Ну помилилася. А з ким не буває. Замість корвалолу написала жінці курвалол. Та хто ж її заставляв уголос таке читати. А та курка всім розкудкудахталась. Хотіла мене на сміх підняти. Але ж вийшло навпаки. Видно, я правду написала. Люди ж не дурні, вони ж усе бачать. І знають, кому корвалол треба, а кому курвалол.


Ну переплутала голос спросоння по телефону. Ну з ким не буває. Ну назвала чоловіка не тим ім’ям. Ну і що. І з-за такої дурниці треба було двері виламувати і за серце хапатися. Ну повний ідіотизм. Зате тепер у нас нові броньовані двері і новий телефон замість розбитого.


Ну помилилася щось із рецептом. Щось наплутала. Не вдалася мені тоді випічка. Ну з ким не буває. Приперлася сусідка серіал дивитись. А я на кухні печу і в телевізор одним оком. Та ж мусіла її пригостити домашніми пиріжками. Вона ті пиріжки так прихвалювала, що відразу чотири з’їла, а ще чотири із собою взяла.


Тепер каже, що я їй пожаліла. Але то брехня. Я їй що в рот дивилась, чи ті пиріжки в писок силою запихала. Зате потім. Як вона бігати почала. Як кращі спринтери. Туди – сюди. В туалет і назад. В туалет і назад. І так два дні. Потім зі мною місяць не говорила. Зате знаєте який від того ефект був. Ого-го! Вона ж майже рік сиділа на дорогих дієтах, а результату нуль. А тут тобі маєш за якихось пару днів мінус п’ять кіло! Та вона мені ще дякувати повинна!


Ну помилилася трохи з подарунком. Ну що поробиш. Із ким не буває. Я ж не спеціально. Ледве встигла на автобус у село до свекрухи. Прибігла, віддихалась. Бачу, автобус ще стоїть, не їде. Думаю, треба би щось старій купити. А тут поруч тапочки продають. Якраз те, що треба. Куплю свекрусі, хай носить і радується. Я гроші на стіл. Кажу, дайте мені швиденько якісь тапки, 38-ий розмір, бо автобус втікає. Лиш дивіться, щоби два лівих не було, бо мій Козлик колись так собі туфлі купив. Дали мені ще й задурно маленький пакетик, і я побігла.


Приїжджаю в село. Обцілувала свекруху. Урочисто вручаю пакет із тапочками. Стара дивиться то на мене, то в пакет. А потім як бабахне тим пакетом об підлогу. – Ах ти ж, гадюко, не діждешся! Я у пакет. А там білі тапочки! Свекруха в нерви, а я в шоці.


Зате тепер у нас в хаті чистий спокій. Свекруха вже три місяці до нас ні ногою. Може й на краще. Вірте – не вірте. А таке буває!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.09.2012 20:34  Марієчка К... 

))) бува таке, що поробиш. 

 11.06.2012 16:29  Каранда Га... => Віктор Насипаний 

нормальні проблеми заклопотаної жінки)))) 

 09.06.2012 10:04  Віктор Нас... => Тетяна Чорновіл 

знаєте, деколи сюжети друзі підказують, деколи Пегас приносить.Деякі ідеї лежать місяцями, чекаючи своєї черги ))) 

 09.06.2012 09:42  Тетяна Чор... => Віктор Насипаний 

Бідна жінка! Не життя - а якась плутанина! Сподобалась історія! :)))))) Особливо переплутане ім"я!

З реальної героїні списували, чи про всіх довгокосих такої думки? :))))