26.06.2012 19:11

-

188

5 | 5

 © Оля Стасюк

Переміни

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Вітрисько знов обтрушує малину.

Смородинка скотилася до ніг.

Напевне, зараз я уже й не злину,

Чомусь холодна стала, наче сніг.

Чомусь все тягне до стареньких фільмів,

Які уже дивилася не раз.

Чомусь уже приїлись співи півнів -

Ось що із нами творить дивний час!

Я хочу так закутатись у пледи,

Я хочу дощ за стомленим вікном.

Я хочу мрію з швидкістю торпеди.

Я хочу сліз закоханих з добром.

Бо ж я стаю така сентиментальна,

А, значить, я стаю така слабка...

Мені би завойовників ментальність,

Щоб трохи довело все до пуття.

Я хочу щось собі завоювати.

Напевне, твоє серце... Очі... Мить...

А потім буду знову відчувати,

Як ця нова струна в мені бринить.

Я загубила силу і пориви,

Тепер не знаю й крихти наперед...

Ти знаєш, певне знову буде злива.

Піду собі, закутаюсь у плед.