Знову дощ.
Холодний вітер.
Ти ідеш, в волоссі квіти.
Твоє серце ніби впало,
І в душі вмить пусто стало
Дощ іде. Біжить.
Від кого?
Всіх цілує пурпурово.
А ти йдеш, ідеш й не бачиш,
Що той дощ давно не плаче.
Він як ти - розправив крила,
Він злетів, як ти хотіла.
Ти за ним, він озирнувся.
_Я ж не дощ я тільки вчуся….
