09.07.2012 13:54

-

202

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Сіріло

з рубрики / циклу «ВІТАННЯ»

Сіріло. Сонце кралось, мов агресор,

Дурило ніч, розпечене і хитре,

Зітхнув на всю потужність десь компресор,

Засмоктуючи в маркети повітря.

Задуха від асфальту знов метнулась

В жаркого міста фауну і флору,

Мережа водогонів захлинулась.

Питвом мутним із щедрим вмістом хлору!

Злий вентилятор видав перші схлипи,

Забувши спокій ночі наостанок,

З-за штучних трав акваріумні риби

Не випливали довго на сніданок.

Нюх кава сурогатом лоскотала,

Нудотний ранок сірістю гнітився…

В цей день липневий, я собі гадала,

Між добрих хтось злостивий народився…