Чому так трапилось?

з рубрики / циклу «Про долю»

Чому так трапилось не знаю,

Чи в такий час тебе зустрів,

Тебе життя все пам`ятаю,

Одну тебе я полюбив.

Я не забув тебе кохана,

Великі очі голубі,

Для мене ти тільки жадана,

Ти весь мій вік в моїй душі.

Моє ти серце полонила,

Забрала ти його навік,

Але мене ти не любила,

У тебе був вже чоловік.

Для тебе був я, як та цяцька,

Що можна викинуть в сміття,

А ти була така жорстока,

Зламала все моє життя.

Я згоден все тобі простити,

За марно прожиті роки,

Щоб поцілунки ті відчути,

Такі гарячі і палкі.

І кожну ніч аж до світання,

Я буду згадувати знов,

Зрадливе те своє кохання,

Ту покалічену любов.