18.08.2012 14:53
-
149 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Наталка Янушевич

Ну, що тобі, мій шаблезубий звіре?

Живе в нутрі прадавній архетип

За вічність старший, мудрий і дозрілий.

Він перекрутить все на власний штиб.

Ну, що тобі? Ти хижий і нездалий.

А вийде бути разом  - вже не те.

Я – плем’я, я сильніша, я не здамся.

І так зроблю, як повелить тотем.

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.03.2014 23:10  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чітко, креативно... Сподобалось про архетип і тотем! Моє Вам "Чудово". 

 18.08.2013 16:04  Віктор Насипаний => © 

Багато - де читав Ваші вірші. Чомусь відразу виникла думка про несхожість, нетиповість цього вірша. За стилем , Вашою манерою написання. Впіймав себе на думці, якби було підписано іншим автором, - повірив би швидше. Бо Ваші вірші ліричніші, м"якші, яскраві, прості і мудрі. А це якийсь креатив. Хоч і непогано вийшло. Щасти! 

 21.08.2012 15:09  Деркач Олександр => © 

Цікаво...і багато аналогій, асоціацій виникає, можливо тільки в моїй уяві) 

 19.08.2012 14:56  Олександр Новіков 

цікаво. до речі у шаблезубих їхні ікла були надто крихкі, так що є сенс не здаватись) 

 18.08.2012 16:46  © ... => Тетяна Чорновіл 

У вселенському масштабі 100 років - як одна мить. 

 18.08.2012 15:02  Тетяна Чорновіл => © 

Війнуло археологією! :)) Які тільки звірі в нас не вживаються!