18.08.2012 18:55

-

273

6 | 6

 © Оля Стасюк

Я перестала відчувати гори

з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»

Я перестала відчувати гори.

Отак неждано. Може, це мине.

Можливо, знову лісові простори

З мережив сну гукатимуть мене.

Тепер я стала чути, як людина,

І водоспадів шум, і плин річок.

І, мов скажений, дивний крик пташиний –

То не розмова, просто шум з гілок.

І я уже не чую верховіття.

Вони шумлять, як тисячі краплин.

Від мене відвертаються суцвіття

Волошок, конюшини і жоржин.

І тільки цвіт лаванди, наче море,

Так, як завжди, ще слухає мене.

Чому ж я вже не чую рідні гори?

Отак неждано.

Може, це мине.