Гидке каченя

з рубрики / циклу «Про долю»

Промайнули роки шкільні вже давно,

Зажурено я поглядаю в вікно,

Згадую з сумом ті роки шкільні,

Назад не вернути їх уже, ні.

Ми разом до школи з тобою ходили.

За партою поряд завжди сиділи,

Гидким каченям я тебе називав,

Уроки учити тобі заважав.

Але час ішов, шкільні роки минали,

Ми випускного свого діждали,

Дивлюсь на дівчат, що це за краса,

Що за царівна з казки прийшла?

Де ділося те гидке каченя?

Кругом пішла голова моя,

А може це сон, а може і ні,

Куди не погляну там очі твої.

Чому ти очима не ловиш мене?

Тебе до танцю інший веде,

Ви з ним у парі, весь вечір удвох,

А в моїй душі переполох.

Де очі мої були всі роки,

Такий тяжкий сум у мене в душі,

Що я наробив, що я чекав,

Чому тебе другий у мене забрав?

Стою я дивлюсь на подвір’я в вікно,

Ти уже в парі з другим давно,

Донька у тебе потішна така,

Така, як матуся в дитинстві була.

А я свою пару ще не знайшов,

Багато доріг я в житті вже пройшов,

Але ще в дитинстві думками блукаю,

Гидке каченя, своє я шукаю.