25.09.2012 12:11

-

328

12 | 12

 © Тетяна Чорновіл

ТРИВОЖНИЙ НОКТЮРН

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Хмеліє ледь чутним озоном
Світанком цілована ніч,
Та він уже холодом сонним
Мчить хмарам холодним навстріч.

Стривожену видимість пустки
Ніч все ще ятрить холодам,
І тіней налякані згустки
То тут виникають, то там.

У ночі хиткім павутинні
Снують, мов відбитки примар.
Ще ніч переловить всі тіні
Й постелить жмутками між хмар,

В них стихне й сама наостанку,
Прогнавши зірки навсібіч.
Про те у обіймах світанку
Мовчить зачарована ніч.

Їй ніжних бажань не забракло,
Лиш слізки роси видають.
Та й ті з вій заплаканих спрагло
Джерела цілющі зіп`ють.