11.01.2010 00:15
-
674
    
  - | 1  
 © Анастасія Маража

Палітра життя

Багато нот, не мало слів, 

але не почуваюсь я щасливо, 

Пишу, читаю, слухаю та спів  

виходить у людей завжди фальшиво. 


Чому не віримо нікому зараз ми? 

не довіряємо думки сердець закритих 

Й не знаємо, куди же нам іти? 

коли погано й відчуваємо розбитих -  


людей, що вже зреклись почуття, 

не тільки від кохання, а й від миру 

бо зараз не віднайжеш відчуття 

спокою, щастя і яскравую палітру. 


А що за фарби, як назвати їх? 

то кольори життя для всіх:  

в кохання є вогонь палкий, 

У дружби - подих є мякий  

А вірність - нічний зорепад, 

це нам дається Божий клад 

ніколи не зрікайся ти цього 

бо будеш каятись того, 

що зрадив найріднішую людину, 

яка тебе любила як дитину. 

а цілувала й берегла неначе скарб, 

і ти так просто зрадила й навряд 

усе це гарно розуміла 

не знала, точно, що робила 

та зараз ти нічого не вернеш 

і вже давно сама живеш... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2011 20:42  Оля Стасюк 

Певне, не віднайдеш?

 11.01.2010 18:42  Настя 

Прочитала немало ваших поезій...Не хочеться ображати автора...Хоча...Просто треба час...Не сильно зосереджуйтесь на римі, нехай вона сама виринає у душі...Але є у вас божа іскра, так тримати)