Наталка Янушевич
Не пишеться…
Не спиться у рядку,
Не дихається римою, мов киснем.
Чіпляє колір
І здається звук -
Тони і ритми дражняться навмисно.
А все не те…
Блукаю у лісах,
Загублених давно, в палеоліті.
Десь тут живе
Той чудернацький птах,
Якого треба випустити з кліті.
27.09.2013 16:40 Наталія Сидорак => © |
 Красива форма вірша - люблю таке римування... Та й за змістом сильно. Плюсую |
28.09.2012 16:00 © ... |
Дяка Вам. |
28.09.2012 14:05 Сашко Новік |
 Та да, бува таке. Класно |
28.09.2012 01:16 Деркач Олександр => © |
 СУПЕР!!! |
27.09.2012 20:24 Каранда Галина => © |
 ого!) а що ж тоді буде, як запишеться?!:)))))) Коли НЕ ПИШЕТЬСЯ - а так гарно!) |
27.09.2012 20:19 © ... => Тетяна Чорновіл |
А мене моя Христинка ним замучила - готувалась до ЗНО з історії і повторювала весь час. :) |
27.09.2012 19:58 Ем Скитаній => © |
 дійсно, звільняйте швидше того птаха натхнення. але навіть і без нього віршики Ваші чудові! |
27.09.2012 19:34 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже гарно! Сподобалось про птаха! Випускайте його з кліті! Знову Ви в палеолыты опинилися! :)))) Таки Вас туди тягне! |
27.09.2012 19:31 © ... => Ірина Затинейко-Михалевич |
Спасибі. |
27.09.2012 18:59 Ірина Затинейко-Михалевич |
 чудова поезія! |