07.10.2012 20:24
-
278
    
  2 | 3  
 © Евгения Бельская

так я сумую

нічний прорив

ти вкрав з мого лона цноту...

полонивши свідомість,

прокуривши собою мене. повністю. 

будучи зітканою з мільярдів частинок тебе

не можу напитись ніяк.

на моїх дверях закодований знак.

втамуй мою жагу скоріш!

я вже майже згоріла.

я ж так тебе просила, благала, чекала,

й все одно не знала.. коли ти прийдеш..

з туманів осінніх, книжок нетлінних,

серед білого дня чи холодної ночі,

коли ж нарешті побачу...

твої очі...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!