13.10.2012 00:00
-
1493
    
  7 | 7  
 © Лідія Яр

про птаха щастя

про птаха щастя

якого не було

Не приходь в мої сни,

Дай поспати, хоч ніч.

Не навіюй мені ти кошмари.

Я забула тебе.

І не в тім зовсім річ, 

Що з тобою були ми не пара.

І нехай я тепер

Серед  інших невдах

(Мабуть знав ти тоді, що так буде)

Бо розбилось яйце,

Де був щастя наш птах,

Чи, украли його на омлет

Ненажерливі люди...



12. 10.2012р

Лідія Яр цікавиться

  • Лідія ЯрМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.10.2012 16:33  Каранда Галина 

 14.10.2012 12:15  © ... => Тетяна Белімова 

Не сумуйте,Таню, яйця справжнього птаха щастя, ніхто не вкрав...(жартую). а то так, самозванець..
Дякую.

 14.10.2012 12:12  © ... => Бойчук Роман 

дякую

 13.10.2012 23:59  Бойчук Роман 

Прикольно!!!

 13.10.2012 21:57  Тетяна Белімова => © 

Сумни вірш! І птаха щастя зовсім не відповідає тій назві із складовою щастя...

 13.10.2012 17:38  Деркач Олександр => © 

І так все життя - кому трагедія, кому комедія, а комусь омлет на столі краще, ніж примарна птаха))) ...по-моєму у французів приказка - не можна приготувати омлет не розбивши яєць...а вірш сподобався

 13.10.2012 13:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

Не знаю, мабуть, ота картинка зробила все навпаки. Я нею хотіла сказати, що це не серйозно. а виявилося, що сприйняли, як трагедію(це ж треба) Тепер картинка інша, птеродактиль, думаю симпатичніший. Я не хотіла сюди і краплі смутку, а вийшло, бачу, як у того чарівника недоучки...Блін, а мені смішно...
Дякую

 13.10.2012 13:29  © ... => Марієчка Коваль 

А то ж і є про людину, до якої в сни приходить минуле, але...птаху щастя не судилося появитись на цей світ... Тільки, це не так і сумно, було друге яйце. і птах щастя вилупився, але уже не для минулого, а теперішнього..Щось таке наверзла,..короче, марійко, не сумуйте, я менш всього хотіла, щоб хтось сумував після прочитання...
Дякую

 13.10.2012 13:22  © ... => Каранда Галина 

Та я ржала весь час, як писала. навіть озвучку не робила, бо боялась, що буду сміятися. Хотіла написати - прикол, але передумала, хотілось побачити, як хто це сприйме. Хоча позначила- про гумор...Картинку малу поміняла, то так, що перше під руки попало, то і вчепила, щоб зрозуміли, що не серйозно, але бачу, нею лише смутку більше нагнала. Тепер там більш миле створіння, правда прийшлось еф 5 нажати, бо не мінялося..
Дякую.

 13.10.2012 13:04  Тетяна Чорновіл => © 

ВІрш такий сумний і болючий! І, мвбуть, неспроста той омлет випирає з ритму! Бо страшно їсти омлет з щастя!
Але хочете краплю веселощів у трагіку?
Не дай Бог, з того яйця вилупилось би таке щастя, як на малому зображенні!!!
Може й добре, що хтось з"їв у омлеті... :)))))))))))))))))))

 13.10.2012 12:20  Марієчка Коваль 

гарно.. але такий настрій, чи що, та перші рядки змусили повірить, що це про людину, і ще й сни... і хоча виявляється, що про птаху, все одно сумний і гіркий. жаль птаху, бо все в неї в темних тонах. картинка смішна.

 13.10.2012 09:19  Каранда Галина => © 

вірш хороший, але ж після фото в передогляді хіба я його можу адекватно сприйняти?:))) на холодець пішов той птах, до омлету))))