Вередлива киця

з рубрики / циклу «Дитяча збірка»

Чогось гірко плаче киця,

Плакати їй не годиться.

Я впустив її в кімнату,

Може дам яку їй раду.

Дав їй м’яса вона з’їла,

Ще сильніше затужила.

Ковбаси дав, кусок сала,

Вона також все владнала.

Дав сметани, молока,

Та все киця не така.

Не муркоче, не дрімає,

Все на мене поглядає.

Заглядає пильно в очі,

Мовби щось сказати хоче.

Тут без слів я зрозумів,

Рибу вранці я ловив.

Дав їй риби ось дива,

Моя киця ожила.

Перестала геть тужити,

Стала славно муркотіти.

м. Славута, 20.11.2012

Візьміть участь в обговоренні

25.11.2012 01:38 Марієчка Коваль

В мене коли була кішечка, Аймі, то вона навпаки, як вчувала запах рибки, то бігала як скажена без перебільшень, я б не сказала, що вона тужила, бо в неї точно очі аж горіли!)) Тоді також для мене це була дуже дивна реакція, не розуміла й чому... ех. Прикольно.

Незважаючи на те, що це дитяче - не варто користуватися біднуватими малоспівзвучними римами. Ци ми закладаємо хибний поетичний смак майбутнім поколінням, що і так занедбані репово-попсовою дурнею.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ