Лідія Яр
Такі сумні і довгі вечори.
Немає снігу. Немов чорна хустка
Все огорта від низу до гори
І лізе пазурами в душу пустка...
Немає зір...Їх місяць, мов ягнят,
Усіх погнав кудись ген-ген за хмару...
Собаки лиш тривожно гавкотять
Відчувши там, у темноті, примару...
13.12.2012 17:53 Наталя Данилюк => © |
 Без снігу і справді не до радощів.Та з коментарів бачу,що зима все ж розщедрилася і у Вас!?Влучно передали настрій! |
12.12.2012 23:49 © ... => Каранда Галина |
Вчора писався...а сьогодні сніг ввесь день іде...Дякую |
12.12.2012 23:22 Чернуха Любов => © |
 трішки жахів іноді не завадять.. |
12.12.2012 21:30 Марієчка Коваль |
 а сьогодні собаки в кучугурах сидять)) Ну сумно, але оте про ягнят уявилось сповна)))+ |
12.12.2012 19:00 Каранда Галина => © |
 гарний вірш. ще вчора був актуальний:)))))))))) |
12.12.2012 17:05 © ... => Ем Скитаній |
щиро дякую |
12.12.2012 16:59 Ем Скитаній => © |
 гарно і романтично, фантастично, загадково...- чудово! |
12.12.2012 16:13 © ... |
Щиро дякую |
12.12.2012 14:41 Мар Мишка => © |
 Так ніжно-романтично і чаруюче. Сподобалось. |