01.02.2013 19:53

для всіх

212

7 | 7

 © Оля Стасюк

У світ

з рубрики / циклу «Літо»

-          Прощайте, матусю!

-          Куди ти, Ганнусю?

-          Туди, куди стежка - у світ.

-          Не треба ж-бо доню,

І так сиві скроні, як пізній калиновий цвіт.

-          Піду, треба, мамо!

Я тільки стежками

У вир дивний кинусь – й вернусь…

-          Не треба, Ганнусю,

Сльозами я вп’юся, ще й, може, тебе не діждусь.

-          Я піду світанком…

-          Візьми хоч серпанки

І зоряно-росяний плай!

-          Не треба – за квіти будуть самоцвіти,

Бо ж, кажуть, там зоряний край!

-          Для того ж зростила,

Щоб ти, моя мила, пірнула в той пещений світ?

-          Я буду вертати, грошей Вам давати…

-          Від них лиш зов’яне твій цвіт.

-          Матусю, рідненька,

Скажіть мені, ненько,

Що діяти? Я не збагну…

-          Як треба йти, сонце,

Візьми хоч віконце і срібно-безмежну пітьму.

Грудьми б закривала,

У світ не пускала,

Але то є вибір не мій.

Візьми хоч калину!

Вона ж – як дитина,

А стане стіною, як свій!

-          Не треба… Хоч горе

Й буде неозоре,

Будуть мені теплі вуста

Й рубіни червоні,

Й калинові грона,

Ще й істина вічна, проста.

-          Візьми гілку вишні,

Щоб було колишнє лиш доброю згадкою сну.

-          Не хочу ламати

Чогось коло хати

І рушити чисту весну.

Прощайте! – і стихла.

Селилося лихо,

Ішло по забутих стежках.

-          Ти знай – ця калина

І вся Україна

Стелитиме слізьми твій шлях.

Але, як згадаєш,

Як душу розмаїш,

Захочеш – вертайся завжди.

Тут верби – як брама,

Тут заслінки – храми

Від горя, нещасть і біди.

Хоч взимку, хоч влітку

Як вирвешся з клітки –

Калина стоятиме тут.

І зло перестане,

І спокій постане,

І звільнишся ти від цих пут.

А дійдеш до хати –

Тебе будуть ждати

Вишневий садок, ластівки…

Зустріне шипшина –

І вся Україна твої привітає стежки.

Всміхнусь, як застану…

Ще з ніченьки встану

І піду до храмів святих

Молитися Богу, щоб дальня дорога в собі не тримала ще гріх.

Щоб ангел покірний,

Щоб ангел твій вірний

Беріг твою душу від зла.

Вертайсь – хай з журбою…

Хай буде з тобою уся Україна свята.