10.02.2013 20:50
© Тетяна Чорновіл
КОМУ ЩАСТЯ? Притча
В глибоку яму Щастя провалилось.
Проходив повз те місце чоловік.
– Ти хто?
– Я Щастя! – з дна йому жалілось.
Прохожий грошей попросив і зник.
– Ти хто? – невтішні чуючи зітхання,
До ями раптом другий підступав,
Впізнавши бранця, вимолив кохання,
Й від Щастя у нестямі з ним пропав.
А ось і третій, змучений журбою,
Гадало Щастя – зараз промине.
Ба, ні! Нагнувся: – Хто ти? Що з тобою?
– Я Щастя! Впало! Витягни мене.
Подав той руку, витяг Щастя з ями,
І без прохань пішов шляхом своїм,
Сумними заклопотаний думками.
А Щастя… тихо рушило за ним.
Зі збірки: «ПРИТЧІ»
1. Байка про спіймане щастя / 11.07.2011
2. ОСІНЬ ЗОЛОТА / 25.09.2012
3. ПОЧУТИ, ПОБАЧИТИ, ПІЗНАТИ / 28.10.2012
4. САД ЗДІЙСНЕННЯ ДУМОК / 19.11.2012
5. ОСЛЯЧА МУДРІСТЬ / 13.12.2012
6. САМОТНЯ ЗИМОВА ЗІРКА / 10.01.2013
7. БАЧЕННЯ / 15.01.2013
8. ВИХОР ДОЛІ / 21.01.2013
9. КОМУ ЩАСТЯ? / 10.02.2013
10. Про форму та зміст / 16.03.2013
11. ОСТРІВ / 22.03.2013
12. ЩЕДРИЙ ДАР / 13.06.2013
13. Притча про сокиру | Тетяна Чорновіл / 28.06.2013
14. Магія слів / 19.11.2013
15. Кришталева квітка / 13.01.2014
16. Дерево / 16.12.2015
17. До здійснення / 12.02.2018
18. Ворона і лисяче хобі / 27.02.2018
19. Про співрозмовників / 12.06.2018
20. Порада програміста / 04.07.2020
Тетяна Чорновіл цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням