ну це просто до сліз.. мою бабусю звали Паша і я це все прирівняла до неї тому, що мала вона синів... правда без джипів, але все це так сумно..
11.02.2013 23:32 Каранда Галина
да, теми Ви вмієте вибирати... сумно, страшно... вмієте передати, це величезний +. Бачу, ви образилися за рамки... не ображайтеся, будь ласка, ми ж з добрими намірами. І будь які форми ми приймаємо, і відсутність тієї форми - теж приймаємо, і правильно, що вірш - це політ душі.... Просто, ось, наприклад, в цього віршу - чіткий, довершений ритм... і раптом в рядочку Окликнет - "баба Паш, вставайте!",а та не сможет встать! мені при читанні катастрофічно не вистачає двох складів для того, щоб рядок ліг на мелодію всього вірша... Я їх не рахую, тих складів, боронь Боже, я просто чую, що мені їх не вистачає, і я, не питаючи навіть дозволу автора, прочитала так: Окликнет - "баба Паш, вставайте!",а та УЖЕ не сможет встать!
я погано зробила? Якщо Ви проти - ми, звісно, не будемо в коментарях такого писати, та я, наприклад, тільки рада, коли мені таке зауважують, бо ж я можу й не помітити, а віршик "хроматиме" трохи, і це помітять інші... А я втрачу можливість до самовдосконалення. Ну, це так, роздуми на тему. Ваші вірші мені подобаються.