22.02.2013 16:06
18+
250 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Катерина

її справжнє ймення - Жінка!

Легким стрибком через брудну калюжу Вона відділилась від нетрів спітнілого, пульсуючого підземними венами та вечірньою втомою метро. Так само злагоджено і швидко в голові цієї жінки відділяються перекидні слайди, коли вона сама із собою грається у гру "давай позгадую…" , "давай пофантазую…", "давай…"

Хтось розмаює час у дорозі розгляданням людей уважним рентгеном, хтось читанням електронних, мобільних, подекуди ще справжніх паперових книг, Катерина ж любила свої забавки, згадувані вище…Вона із тих рідкісно-пречудових жінок, які вміють насолоджуватись самотністю. Всеналежністю собі, не зводячи цей стан до понурого трагічно-нарікаючого "самотня жінка". Так, дорога від метро до будинку розсікалася її летючою грацією куди швидше, а часто – із таким захопленням, що дійшовши до дверей ванної кімнати, Катруся геть розвіювала в нікуди, назбирану за день тяготу…Загортала себе, омиту струменями прохолодної води -у відсутні на собі деталі,переповнена незбагненним натхненням...Зодягалася у себе...

І яке би її сьогодення не було просякнуте самцево-пошуковими прелюдіями, її минуле достоту начинене дорогим різномаїттям мережива, чоловічим надмірним зізнанням, спонтанними есемес "бажаю…" – негайним, підсвідомо-автоматичним  у відповідь "теж…" Авжеж, Катерині у свої молоді, хай і поки одинокі, 32 є у своїй забавці "давай позгадую…" куди розігнатись.

Катерина вродлива. Про таких менш виразні  жінки заздрісно кажуть услід – породиста, чоловікам така – розкішна. Намагнічує повітря…Собою! Врізається  в пам`ять комусь болісно-надовго, комусь - миттєво-чуттєво… Але однаково, лишає глибоку  різьблену по чиїхось почуттях кальку, за її лексиконом, в перекидних слайдах  спогадів. Постава  вібрує жагучою молодістю, приваблює невисловленою дзвінкістю того, що на споді…Невидимим для нікого. Утаємничена…


далі буде...

Публікації: Ірина Затинейко-Михалевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.04.2013 14:49  Недрукована => © 

Цікаво) пішла по продовження) 

 22.02.2013 22:11  © ... => Тетяна Белімова 

навпаки, Тетянко - дякую за зауваження...я ж не філолог...а поперевертувані речення - моя слабість, треба більше приділяти уваги вичитуванню і виправленню "важких" фраз...калька - малося на увазі залишення сліду...глибокого відбитку. Ти у нас. Тетянко, - перший критик. В ДОБРОМУ СЕНСІ! БО ГРАМОТНИЙ ФАХОВИЙ)
Продовження, маю надію, якщо не відволікатимусь, дорихтую, і виставлю...власне, прочитала чорновий варіант, і почала викидати зайві рефлексивні відступи - оповідання цього не любить...я ж на коротких творах більше зупиняюсь...це мої спроби видовжити історію) ще раз дякую за влучний коментар) 

 22.02.2013 22:01  Чернуха Лю... => © 

Початок зацікавив! 

 22.02.2013 21:22  Тетяна Бел... => © 

Ірусь! Ти не ображайся, але перше речення, яке розпочинається із сполучника підрядності, спрвило на мене дивне враження. І ще в останньому слово "калька". Що малося на увазі?
Про що має бути цей твір? Чи, власне, не про що, а що це має бути за твір?
Чекаю продовження.
Під критиками малась на увазі я?)) 

 22.02.2013 19:29  © ... 

дзякую і Наталі і п. Олександру за читання...на вихідних обіцяю підчистити - написала давненько, а годі завершити))) 

 22.02.2013 19:01  Деркач Оле... => © 

Чудова мова, я думаю мені і далі сподобається...