02.03.2013 15:17

для всіх

335

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Пробачте люди

з рубрики / циклу «Про долю»

Пробачте люди, може я завинила,

Душа в мене щира та доля зрадлива,

Терниста дорога весь час пролягає,

А серце покою у мене бажає.

У нас скрутний час тепер,

Може й не кохається той, хто помер,

Ненависть, підлість, заздрість блукають,

Немов би потіхи для себе шукають.

Того убили, а ту зґвалтували,

Стежку до Бога, немов затоптали,

А так відпочити хочу душею,

Пишатись своєю святою землею.

Дітей добру хочу лише навчати,

А звідки люди добро те черпати?

Зміліла криниця, вода висихає,

В очах земля українська згасає.

м. Славута,