До зброї!
До зброї, брате, знов до зброї,
Ми нею прокладемо шлях,
Хоча не рвались ми до бою,
Та звільнимось лише в боях.
До зброї, брате, знов до неї,
Кров революції кипить,
Серця, гарячі як Помпеї,
Нас спопеляють кожну мить.
До зброї, друже, знов до зброї,
Нехай чекає смерть на нас.
Ми боягузи чи герої?
Що ж, наша правда без прикрас!
Ми боїмося гірше миші!
Та відчай переможе страх,
І смерть у передсудній тиші
Прийме від нас ворожий прах.
До зброї, чуєш? Знов до зброї!
Відвага буде нам щитом!
Підем на ворога горою,
Або на дно пораненим китом.
