22.06.2013 21:36

18+

272

6 | 6

 © Оля Стасюк

Втома

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

У небі – сонця промені. Я вдома.

Он яблучко в вікні – немов берил.

Усе-таки, найважче в світі – втома.

Вона багато відбирає сил.

Не дасть вона корисне щось зробити,

Вкрадеться в душу зморену людську…

Але найгірше – натомитись жити.

Це як сто раз стояти на краю.

Не стомлюйтесь! Живіть, творіть, кохайте,

Від неба й сонця дивних сил візьміть!

Коли потрібно – стіни розбивайте,

Коли потрібно – рани приглушіть.

Але не дайте панувати втомі,

Бо це – як вірус. Гірше, аніж лінь.

Вона скрадеться – й вибухне потому,

І рознесеться в вирі поколінь.

А відпочинок – хибні її ліки.

У нього – дуже важке вороття…

………

Живе, буває, а в душі – каліка,

Бо вже давно втомився від життя.