Снігова королева
Тане на дні чашки цукор,
за дванадцять, я не сплю.
Складаю мов Кай,
цукром - "я тебе люблю".
Ти знаєш, гроза стихла,
за вікном лиш дощ.
Сподіваюсь, ти не змокла,
я без тебе, й що ж...
Що ж, слова закінчуються,
без тебе порожньо так.
Все що не здійснюється,
надто холодне на смак.
Я не зміг до інших звикнути,
інші... вони інші завжди.
Вони як я, звикли інших кидати,
звикли казати: "не жди".
