та ну) не так все було))))) прочитали, стенули плечима й викинули. Або взагалі не прочитали... хоча існує й інший варіант... той митець вмів піаритися по-чорному, всіх змусив прочитати. Кожен читав, дивувався - що за г... та вголос же не скажеш, що король голий, бо затопчуть. тоді митець купив собі не старий будиночок, а новий великий палац, бив там мух на полотні і продавав на аукціоні за великі гроші - бо ж ВИТВІР МИСТЕЦТВА від САМОГО ВЕЛИКОГО МИТЦЯ... нікому ті картини не подобалися, та всі купляли, бо - престижно... та й не купи - образиться й затопче... якось так... чи хороша моя казочка?:))) а " слово у серця " - то міф насправді... його придумали поети для того, щоб виправдатися за намарно потрачений час і душевну енергію... от такі пироги, Олю...
Про це мріє кожен. Мені так здається) Я сама дуже люблю бути на одинці з природою) Тоді є змога усе роздивитися і зрозуміти... Вірш з гарною думкою, красиво висвітлений. плюсую)
