Бакс
Десь опівдні зчинилася буря:
Щось маленьке й вертке майнуло,
Пролетіло, неначе куля,
Перекинулося і плигнуло
(Висоту підкорить ризикнуло!)
Зачепилось, упало та враз
Підхопилось і далі гайнуло,
Наче вихор пронісся повз нас
Через мить повернулось, стрибнуло
Знов поразка (дарма зазіхнуло)!
Покотилось клубком. От напасть!
Зараз драла, напевно, дасть….
Але раптом затихло, зітхнуло,
Несподівано якось чхнуло,
Потягнулося і… позіхнуло,
Засопіло і нумо мурчать
(Розсмішило б це навіть плакс)
Примостилось, принишкло. Ось так
Заморились «сто п’ять бісенят» –
Руде сонечко, котик Бакс!