На серпневій окраїні літа...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
На серпневій окраїні літа,
Крізь безмежності марень туманних,
Злину в світ твій, де спека розлита,
Вітром стишусь у травах духмяних.
Вогняних блискавиць небезпеку
Домішаю в коктейль буревію
І в твою перевтомлену спеку
Між колосся дощем споловію.
В присмерк кави дозволю спіймати
Сплески трепетних мрій найніжніші,
Розчинивши в горня аромати
Чарівної вечірньої тиші.
Сном зійду в недопиту ще каву,
В ніч розквітну трояндою чайно...
Ти крізь сон посміхнешся ласкаво,
Хоч мене й не помітиш, звичайно.
Просто знатимеш – щось відбулося
Лиш для тебе, і більш ні для кого
У дощах споловілих колосся,
На окраїні літа щемкого.
