16.09.2013 00:36

для всіх

265

5 | 5

 © Савчук Віталій Володимирович

Журба

з рубрики / циклу «Фрази»

Кує зозуля в гіллі стиха в гаї,

Комусь віншує прийдешні літа

А я журюся що весна минає, 

І літа скоро промине пора...

Журюся що рокИ так плинуть...

Зі швидкістю скаженої ріки, 

Що дні мої у невідоме линуть, 

А я не написав найкращої строки...

Що не сказав тобі, що я кохаю,

І душу, й тіло, -навіть подих твій...

Що сумно лиш при зустрічі зітхаю, 

І при розлуці знов стаю я сам не свій...

Живу і не живу, скоріше тану...

Надія є, але така хитка!...

Вже сіло сонце, в сіре небо гляну,

В гаю зозуля вже нікого не гука...