20.05.2010 12:55
© Тетяна Чорновіл
ВИБРАЛАСЯ
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Не бiда, що сто раз чули,
Може трошечки забули.
Небилиця це чи казка ?
Хтозна.Слухайте, будь ласка.
Край села в старенькiй хатi
Жив дiдок один "багатий",
I була з багатства в нього
Лиш картопля й бiльш нiчого.
Раз прокинувсь серед ночi,
В темнотi розплющив очi:
Чи вдалось, чи справдi чує -
В погребi хтось хазяйнує.
Дiд схватився, вибiг з хати:
"Зараз будуть в мене знати,
красти як нажите потом"
I у погрiб крикнув: "Хто там ?!!"
Тихо в погребi враз стало,
Щось закашляло й сказало
Так несмiло якось: "Я-я-я..."
-Хто це в чорта "Я" ?!!
- Картопля ...
- Що за шум, кажи, що треба?
- Вибираюся вiд тебе,-
знов хтось з погреба говоре,-
- Бо менi у тебе горе.
Ти печеш мене i вариш,
На олiї, салi шквариш,
Ще ж дiждусь вiд тебе ласки,
Що пектимеш з мене паски.
- Свят-свят-свят, -старий злякався,
- Це нечистий десь узявся,
Хрест поклав на все у хатi
Та й уклався далi спати.
Третi пiвнi заспiвали,
Зразу нечисть всю прогнали.
Дiд не ждав бiди такої :
- Вибралася до одної !!!