20.11.2013 01:03
18+
252
    
  6 | 6  
 © Деркач Олександр

Слова

дякую Ксенії Ен за "Бурштиново"

Слова,

сказані просто так,

ніким не згадаються,

нічим і ніяк.

Їхня ціна - ламаний шаг,

життя - мить одноденна,

як доля комах.

Бо лиш увічнені в бурштин

пізнали - по смерті немає павутин.

Це лише тіло знало страх,

тепер закуте у коштовний саркофаг.

Душа,

вкарбована в рядки -

безкрила, мертва комашня?

Чи навпаки? -

словами в лет і в небо.

Краплини сонця?

Чи падаль, труп ганебний.



м.Прилуки, ??? - 19.11.2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2014 00:18  Мальва СВІТАНКОВА 

Чудно))

 23.11.2013 23:28  Антоніна Грицаюк 

Є над чим поміркувати! Сподобалось!

 21.11.2013 01:17  Марієчка Коваль 

Так Прилуки чи не Прилуки??))))))))))))) Гарно. Треба перечитати буде на свіжу голову.

 20.11.2013 16:17  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш спонукає до роздумів.
В житті вистачає часу на слова просто так і на найважливіші в світі!
І трупів чимало.... Але я піду, бо мої слова мене вже кудись не туди заносять! :)))

 20.11.2013 15:22  Каранда Галина => © 

Душа, вкарбована в рядки -
безкрила, мертва комашня? Чи навпаки? - хороше питання...

 20.11.2013 12:10  Володимир Пірнач => © 

Гарно.
Краплини сонця дуже сподобались.

 20.11.2013 09:24  Світлана Рачинська => © 

Мабуть, усе з вищесказаного і є слова. Бувають різні. О так!
+

 20.11.2013 00:39  Світлана Рачинська => © 

З бурштином все ясно... Решту, сьогодні блондинка не догнала... Почитаю на свіжу голову)