Майдан
То не хмари у просторах синіх,
То не грім ударив із небес,
То у чисте серце України
Плюнув сказом визвірений пес.
І зірвались людяні загони,
Стала муром істина одна,
Вдарили в неділю гучно дзвони -
На весь світ озвалася луна.
І пульсує в скронях Україна
Кожному від Криму до Карпат.
Незбагненна, вільна і нетлінна
Та земля, де кожен друг і брат.
В єдності одвічна справжня сила.
Без ідеї різні ми були,
Та усіх нас рідними зробила
Помилка бандитської братви.
Цей народ вже милості не просить
І добром не відповість на зло.
Україна нині каже «ДОСИТЬ»
Бережись, озлоблене кубло.
На дітей падлючу знявши руку
вирок свій ти вибрало собі.
То ж вали в пропутінську багнюку,
Дай дорогу чесній боротьбі.
