НАША СКАРБНИЦЯ
Що життя? Це ж бо наша скарбниця
У любові народжує плід.
Зерно сіємо, сходить пшениця,
Пожинаємо і недорід.
А чому ж недороди бувають?
Чом збігають квітучі літа?
Це астрологи нам посилають,
Це блакитного Неба мета!
Там звисока Всевишній ласкавий
Шле на землю чудесну любов.
На землі поселився лукавий,
Душить люд і виточує кров.
І примарами риє світлицю,
Вогні палами давить блакить.
У науку кладе небилицю –
А у Матінки серце щемить.
Зорі бачать, а Небо сприймає,
Нам глибинне проміння дають.
Божа Сила дає й забирає…
Поміркуйте – чому люди мруть?
Найцінніша у світі скарбниця
Вмить розбилась і, як не було!
Що ж дала від добутку різниця? –
У життя положила жало…
