08.01.2014 18:38

18+

185

2 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Життя в дурмані

з рубрики / циклу «Про долю»

Життя в дурмані,

Страшне буття,

Ранком в тумані,

Йде каяття.

Душа горить,

Вогнем палає,

Мовби ще мить,

Та смерть здолає.

Хоча б краплину,

Ще похмелитись,

Там знов без впину,

Їй покоритись.

Навіщо жінка,

Навіщо діти,

Хоч вона гірка,

Та треба пити.

Мозок диктує,

Печінка просить,

А смерть чатує,

Багатьох косить.

Сьогодні ще,

А завтра кину,

Це все пусте,

Немає впину.

Блуд нападає,

Сміється в очі,

Когось шукає,

Він серед ночі.

Не хочуть ноги,

Вже ходити,

Що за дороги,

Почав блудити.

Усі не в милість,

Що за життя,

Чого вмостилась,

Геть те сміття.

Відкрив вікно,

У прірву крок,

Лиш загуло,

Комусь урок.

Клята згубила,

Не встиг здолати,

Було не сила,

Їй відсіч дати.

м. Славута,