29.01.2014 00:32
для всіх
288
    
  3 | 3  
 © Зоб

Ми не раби

Ми не раби, не кріпаки, не смерди, 

Ми не бидлота, не прокажені ми!

Не будуть з тіла шкуру нашу дерти, 

У камері холодної, підземної тюрми.


Ми не скоти і не сепаратисти, 

Ми не паршиві вівці, не вовки!

Зубами будем землю мерзлу гризти

За волю, мир – бо ми є козаки.


Козацький дух міцний і не здоланний

Він клІтки грати розігне всі враз.

Порве кайдани й з ворожої рани

Окропить волю кров’ю, як писав Тарас.


Важкий, тернистий шлях до перемоги

І кожен раз історія нова...

Без перепон нехай будуть усі дороги -

Та допоможуть істинні ті Кобзаря слова.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2014 00:03  Сон Блакитного Сонця 

У всіх державах такий устрій: влада - пастух, народ - стадо, палиця в пастуха міліція і " Беркут". Чим стадо затурканіше, тим краще для пастуха. Наші пастухи недооцінили нас - вони думали, що ми покірно всі знущання витримаємо.

 28.01.2014 20:51  Тетяна Белімова => © 

Шановний авторе! Чому ви не використовуєте знаки окликів? Дивно читати заклики без цих пунктуаційних знаків. Це не зауваження, звісно. Скоріше - дружня порада))))
Хороший вірш - призивний)))