04.02.2014 00:39
18+
209
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

Не питай

Не питай

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Не питай, навіщо,

І чому – з тобою,

Обернулась нишком

Тишею людською,

Обернулась ніччю,

Далеччю із міста,

Темним падолистом,

Прожитим сторіччям...

Часом дуже треба

Зникнути із світу –

Розчинитись в небі,

Загорнутись вітром,

Залунати плачем,

Вирватись зорею,

Чи, -  щоб ти не бачив, -

Тінню на алеї...

Тільки так розвієш

Всі думки даремні,

Мрії пересієш

Від туманів темних,

Виром перехожих

Вирвешся до неба...

Тільки так я можу

Утекти від тебе...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.02.2014 12:34  Тетяна Белімова => © 

Якщо "утекти" - дорівнює "зберети - себе - свою - ідентичність", що ж... тоді тікай! Але буде важко!

 03.02.2014 23:19  Деркач Олександр => © 

Чудово!

 03.02.2014 22:39  Світлана Рачинська => © 

Іноді, це просто необхідно зробити, а ще у такій вишуканій поетичній манері... супер!

 03.02.2014 22:26  Олена Вишневська 

Оленько, так гарно! Класно втікаєш ;)