Не питай
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Не питай, навіщо,
І чому – з тобою,
Обернулась нишком
Тишею людською,
Обернулась ніччю,
Далеччю із міста,
Темним падолистом,
Прожитим сторіччям...
Часом дуже треба
Зникнути із світу –
Розчинитись в небі,
Загорнутись вітром,
Залунати плачем,
Вирватись зорею,
Чи, - щоб ти не бачив, -
Тінню на алеї...
Тільки так розвієш
Всі думки даремні,
Мрії пересієш
Від туманів темних,
Виром перехожих
Вирвешся до неба...
Тільки так я можу
Утекти від тебе...
