08.07.2010 01:39
-
1059
    
  1 | 4  
 © Олег Ангел

Мрії

Мрії, теми обговорень

Це була любов.

Найбільша кількість пісень, віршів все про одне те саме заповітне і інколи невдале. Одні шукають все життя інші знаходять в ранньому віці. Здавалось би що кожен має те саме заповітне, щире, взаємне, але на жаль такого не буває, не то слово, погляд не той, що ж це таке? Які розбіжності в людських постатях їхніх душах. Відважні воїни які борються за свою долю, щастя, тихі сірі мишки споконвіків чекавши на щось незвичайне і особливе так і не дочекавшись того бажання яскраво вираженого в інші протилежної статі людини. Недоспані ночі, заплакані очі на обличчі тих нещасних людей загубившись у цьому бунтівному світі. Крижані душі сміючись не задумуючись над тим щастям, доживають своє самозакохане в багатстві життя. Принижені старушки сидячі на лавочках розповідаючи одна одній про свою молодість і ридаючи від минулих спогадів ловлять сухі сльози по обличчі. Чому вони такі нещасні? Чому весь світ обернувся від них? Симпатичне слово загублене на вустах молодого чоловіка, забуте і холодне в серці тієї самої, незнайомої особи у білосніжному платті. Зубний біль не зрівняється з тим болем який завдає та персона яка не догадується про її почуття. Ніжність переборена всі холода, грози, і зливи згодом забута і нікому уже не потрібна. Сміючись інколи ми задумуємося, а чому так? Чому мені весело як в той час багато людей дусяться в потоці сліз, не знаючи щастя, радості, а може це все просто чиясь фантазія, може це сон який приснився, забута байка, не розповідана багатьма роками. Затьмарене сонце брехнею ховається там високо за темними хмарами щоб не чути побрехеньок, щоб не бачити цих бід і страждань, лиш забуде на мить і блисне теплим промінням, так тепло на душі стає. Загублена історія великого щастя однієї чарівної пари розповідається уже в котре покоління, безглузді балачки сміливців незнаних горя, не задумуючись над нескінченими помилками своїми і своїх товаришів. Засмучена хмаринка плаче у куточку розчарована в тій особі яку думала що зрозуміє, думала що взаємне розуміння буде у відповідь, але так не сталося, печаль охоплює її крижаним льодом охоплює все тіло, затерпають судини і розривається серце, серце.....це була любов. 



Ніч, в ліжку під час дощу, 2010 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!