11.03.2014 00:54
для всіх
308
    
  12 | 12  
 © Ганна Коназюк

Кримський рондель

Кримський рондель

з рубрики / циклу «Новітня історія»

П`янить весна, гнітить війна

І небо з морем поєдналось.

І серце бражником зривалось,

Зболілий нерв, немов струна...


Вже бенкетує сатана,

Та мужнє військо не здавалось.

П`янить весна, гнітить війна

І небо з морем поєдналось.


В підніжжі гір туман-стіна

І кримські сосни причаїлись.

Лиш мати стиха помолилась,

Сльозою вмивши скло вікна.

П`янить весна, гнітить війна...



Київ, 10.03.2014

Ганна Коназюк цікавиться

  • Ганна КоназюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.03.2014 23:25  Антоніна Грицаюк 

Болюча тема... Серце крає навпіл!

 12.03.2014 15:34  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Аж мороз по шкірі...

 11.03.2014 17:29  Олена Вишневська 

щемно...

 11.03.2014 17:21  Деркач Олександр => © 

це дійсно якийсь акт сатанізму починати війну коли весною пробуджується життя...хоча і в інші пори року теж...

 11.03.2014 11:34  Ірина Затинейко-Михалевич 

"Зболілий нерв, немов струна..."
цією фразою зуміли описати стан, при якому бракує останнім часом слів описати хвилювання...

 11.03.2014 10:04  Тетяна Белімова => © 

Важко... Кожного дня прокидаєшся і шукаєш новини. Кожен день може стати останнім днем цього хиткого і поки ще мирного нашого життя.
Анічка! Вчора сонет, сьогодні - рондель)))) Ти нас дивуєш щодня вишуканими формами! Дуже гарно! Майстерно!

 11.03.2014 01:32  Люлька Ніна => © 

Жалко цьогорічної весни.

 10.03.2014 23:52  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Вміло передали складні переживання сьогодення.

 10.03.2014 23:29  Світлана Рачинська => © 

Ань, чудова форма! Так вдало поезія розпочинається з основної думки, яка наче по сходинках опускається до логічного завершення.
Важка тема для усіх нас... Скільки сліз ще литимуть матері?
І де та радість, та весна, яка повинна п"янити? Натомість гнітючий стан душі. Війна. І безкінечний жаль. А небо з морем в поєднанні - просто океан роздумів! Дякую.