06.04.2014 00:38
© Оля Стасюк
Коли Крим відколовся
з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»
Змінились гасла, погляди і фрази,
Але на серці тисне ще чогось.
Співали гарно “Схід і Захід разом!”,
А Південь взяв – і раптом відколовсь.
Не повністю, а виключно півострів,
Отак піднялись вранці – й Крим не наш.
Через нечистий міжбратерський спротив
Степи згубили, гори і Сиваш.
Пішли маленькі тріщини повсюди,
Закралися у Харків і Донбас...
Хіби не досить? Ніби ж рідні люди,
І родичі, і землі спільні в нас.
А ще – одна велика Україна,
В якої лиш командності нема.
Вже досить і розвалів, і руйни,
Хіба ж боролись стільки ми дарма?..
Ну годі, Крим! Почванився – і досить,
Збагнули вже вагу твоїх потреб.
А то вже літо, літечко на носі,
Занапастиш такий красивий степ!..
