Не буде брата-супостата,
Не буде йому віри,
Та земля буде проклята,
За віщо згубили?
Невже мати не родила,
Невже не любила,
Десь взялась та страшна сила?
Що курок спустила.
З кров’ю змішане коріння,
Гіркими сльозами,
Геть не людське те створіння,
Не будьте катами.
Ти підняв, катюго, руку,
Сатані продався,
Зробив страшну ти наругу,
Бо він не здавався.
В нього віра, Батьківщина,
Україна – мати,
Прокляне тебе родина,
За віщо ж вбивати?
На землю свято Бог послав,
Таку гарну звістку,
Душу ти свою продав,
Гриз серце, як кістку.
Ти не син для Батьківщини,
Сатани створіння,
Сором матері від нині,
Не буде спасіння.
м. Славута,
