10.08.2010 12:52

для всіх

1284

6 | 6

 © Андрій Гагін

Гербарій літа

з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»

Лани, поля, всі барви літа,

Безхмарне небо - сині квіти;

Рясніють всюди серед жита

Волошки – іскорки живі.

Щириця вгору тягне віти,

Мишій посохлий, в цьому світі.

Лише фіалок ціла свита -

Жовтіють крихітки малі.

Спіймав підмаренник за ногу -

Встеляє жито і дорогу.

Гірчить духмяно полинами

У цьому вимірі краси.

Спориш зеленою струною,

Мов річка ллється вглиб водою.

А все безмежжя берегами,

Чекає вечора, роси.

Червоні маки розгубились

І цвіт встеляє ложе ниви.

Лиш швидко бігають мурахи,

Де плед ромашковий цвіте.

Солодким медом обійняла

Бездонна ніжності галява

Марени жовтої , край шляху -

Неначе сонце золоте.

Цикади пісні безтурботні

Лунають з жита, як з безодні.

Тут все здається непомітне,

І все буденне і просте.

Дарунок літа - дні спекотні –

Стомились трави, всі дрімотні.

Та світ цей щохвилини квітне

Бо в цій красі є щось святе.

Біла Церква, 8.08.2010