Пізнім вечором за чаркою з другом...
коли міняли прапорці на даху міськради, якраз проходив повз мізерної кількості юрби.
- придурки! що ви робите?! - гукнув до них
- за казла атвєтиш - хтось огризнувся у мій бік, певно не бачив мене.
- я не казав "казли". я сказав, що ви придурки. ну, повісь прапора міста поруч із державним і це буде справедливо, нормально і правильно. а так, навіщо увесь цей цирк із клоунадою?
- шол би ти, дєд, атседа. а то, нє равьон час, і зашибіть могут - перервав мене якийсь доброзичливий молодий перехожий.
- якщо ми будемо боятися, вони влаштують собі тут "маліну"... як у Славянську - відповів я навздогін молодику, але він навіть не озирнувся, спішно ідучи геть від мене.
я хтів іще щось мовити до купки радісних празничан, як до мене підійшов давній знайомий.
- пєрєстань, дружище - сказав він. - іді лучше отсюда, нє провоцируй.
- ми з тобою давно вже не друзі, хоч і випили не одну пляшку. ти ж із цими зомбі заодно. і як я можу на щось там провокувати - без маски? без зброї? без битки?.. та я не маю навіть уламку штахетини!..
- всьо равно, ступай.
я хотів йому заперечити, але до нас вже підходило п"ятеро амбалів. чесно скажу - злякався, махнув рукою і пішов. людина я мирна, з гуманітарною освітою. сутичок намагаюся уникати взагалі - старий вже, сили не ті, розумієш?..а він молодець - не здав мене тим мордоворотам. а то б шукав би ти мене десь у лікарні присмерті. і це у кращому випадку. оце прийшов до тебе із пляшкою горілочки випити за упокій "совка".
...і ми випили.
