Мамина молитва

з рубрики / циклу «Матусі»

Молилась мама день і ніч,

Котились сльози, як горох,

Стоїть вже старість віч-на-віч,

Лишилися із нею вдвох.

Душу огортає самотність,

Хвороба корчить її тіло,

Десь заблукала діток совість,

Життя одним днем пролетіло.

Свічка горить немає впину,

Вогонь тихенько мерехтить,

Чому мовчиш, коханий сину?

Серце у мами так болить.

Свічка згасає, з нею мама,

Віск капав та побіг дзюрком,

Смерть вже за плечі обнімала,

Схилилась ненька над столом.

Сонце заглянуло до хати,

Смерть там давно вже хазяйнує,

Тут нема кого вітати,

Мама у вічність вже мандрує.

Візьміть участь в обговоренні

Дуже і дуже сумно... Не лишаймо наших мам на самоті....

Сумна картина! Не віриться, що бувають такі діти! Не дай, Боже, дожитися!
Пані Антоніно! Виправте кому - перенесіть перед "коханий сину".

Щімко від тих відчуттів, що передають Ваші рядки і додана ілюстрація.
Невідворотнісь смерті - вічна тема для роздумів і переоцінки наших цінностей.