10.06.2014 00:26

18+

421

2 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Гордість

з рубрики / циклу «Про долю»

На підлеглих не зважав,

Гордо дзьоба задирав,

Вверх летів, тоді униз,

Ось такий в нього круїз.

Летів в небо знав ціну,

Згубив долю не одну,

Не зважав на біль і сльози,

Чи то сонце, чи морози.

Йшов вперед по головах,

Не змигнулось – й по кістках,

Ось такий він молодець,

Та усьому є кінець.

Обпалило сонце крила,

Розкіш тіло загубила,

А душа в пекло летить,

Вся від відчаю тремтить.

м. Славута,