28.06.2014 18:44

18+

574

4 | 4

 © Антоніна Грицаюк

Зниклий безвісти

Вірш присвячений зниклому безвісти Славутчанину Повстюку Андрію!

Серце рветься на шматки,

Що тепер робити?

Куди ведуть ті сліди?

Як на світі жити?

– «Де ти, сину, мій соколе»,

Все голосить мати,

– «Доле, моя гірка доле,

Звідкіль виглядати?

Люди добрі, все благає,

Зарадьте у горі,

Сина донечка чекає,

Як скоритись долі».

У мить весь світ почорнів,

Голосить родина,

Тут не треба зайвих слів,

Він її частина.

– «Приснись, сину, розкажи,

Де тебе шукати?

Де твої скажи сліди?

За що воювати?

Може зранений лежиш?

Треба допомоги?

Чого ж синку, ти мовчиш?

З якої ж дороги?

Тебе, рідний, зустрічати,

Хто відповідь знає»?

День і ніч голосить мати,

Війна не втихає.

м. Славута,