Оля Стасюк
"Ці даремні надії – не буду тихіша за тінь,
І ці сльози – не норма і зовсім не правило стилю.
Так, ми слабші одвічно за сотні природних створінь,
Але в нас є живучі, піднесені внутрішні сили..."
Я учителька. В школу заходжу тихіша за тінь,
Хоч до неї в цій ролі ніколи мене не просили…
І несе коридором ту сотню природних створінь,
Що дано їм живучі, піднесені внутрішні сили…
Я ще й мама. Невже оте чудо в зятисько піде?
Що йому «ігрек-ікс», як в житті є іще насолоди?
«Гей, створіння, тихіше! Бо зараз директор гряде!»
Який гарний букет! Дякую за вітання із приходом на портал! І Вам також натхнення і вдач! А Оля - то така світла зірочка! Як не закрутиться в голові від успіху - будемо мати поета українського масштабу! На талановиту річ приємно зробити гарну, не злу пародію. І я щасливий, що почав свій шлях на порталі саме з Олі Стасюк. Хай їй щастить! Ну і мені так збоку))) Хай і Вам щастить! І всім! І хай нас усіх Бог береже!
Браво! Наша Олечка - неперевершений талант! Гордимось! Любимо! І чекаємо вже в шортах і з поетичними новинками від себе! І Вас вітаємо на Порталі!!! Натхнень!