І з присмаком малини нині літо...
І з присмаком малини нині літо,
І з шепотом настирливим дощу....
Дерева мокрі біля хати й квіти.
Ну як журу я в душу не пущу…
Нас посмутили дощовиті тижні,
Нескошена намочена трава…
Хоча й були хвилини дивовижні,
Та якось сумно літо проплива.
І дуже рідко бачили ми сонце,
Коли переставало з неба лити.
І променям, що світять крізь віконце,
Не часто спосудилося радіти.
А поки… Літо в розпалі. До болю
Обридла нескінченна та гроза.
Крізь хмари хоче сонечко на волю...
Стікають з даху краплі мов сльоза.
Ночами гуркіт грому, блискавиця,
Яка освічує в задуху наші сни.
І все частіше осінь мені сниться…
У снах стоять пожовклі ясени.
У снах торкає шкіру прохолода…
У снах летять на південь журавлі…
Й така, приємно дивна, осолода,
Яку знайду в осінньому жалі.