Ганна Коназюк Як полин
Чи думав хлопчик, граючи в війну,
Що доведеться друга поховати
І автомата справжнього тримати,
Закарбувавши поглядом труну...
Чи мати знала вбитого хлопчини,
Коли приклала вперше до грудей, -
Війна схоронить вихором смертей
В двадцятий рік на синові родини...
І хочеться від розпачу волати,
Бо правди смак такий, немов полин.
Провідати могилу йде не син,
А згорблена, стара і сива мати...
Київ, 29.07.14
08.08.2014 20:50 Світлана Рачинська => © |
 Дякую за вірш. Полин і чорна биль над Україною , як у Біблії. Схиляюсья перед такою поезією. |
25.07.2014 12:41 Маріанна => © |
 Гірко |
25.07.2014 10:57 Тадм => © |
 Анют, вражає! |
24.07.2014 07:19 Якобчук Павло => © |
 Гіркий трунок. Сьогодення. |
24.07.2014 01:33 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Гіркий від полинної правди вірш. |
24.07.2014 01:11 Марина Моренго => © |
 не можу читати без сліз, особливо, коли вбитих знаєш особисто..... поезія абсолютно точна. |
23.07.2014 19:00 Антоніна Грицаюк => © |
 Серце навпіл крається, хай боронить Бог усіх нас від цього зла і настане мир в Україні! |
23.07.2014 17:48 Ігор Рубцов => © |
 Смерть молодого - це ще смерть тих, хто не народився. Одна людиноподібна істота наробила стільки зла. Чи це така вже приреченість, щоб шкодити до останнього подиху? |
23.07.2014 17:18 Тетяна Чорновіл => © |
 В точних майстерно висловлених рядках - жахіття нашого сьогодення! Лишаєтся надія, що скоро все мине як дурний сон! Та все ж матерям лишаться могили їх дітей... |
23.07.2014 14:13 Олена Вишневська => © |
 Хочеться від розпачу волати.... |
23.07.2014 13:35 Ірина Затинейко-Миха... => © |
 ...ех(((( невимовно гірко-полинові слова...як це має сприймати психіка, коли щоденно безперестанку війна...????втрати...горе...сльози...ворожнеча...але найболючіші - материнські сльози((((( |
23.07.2014 12:33 Панін Олександр Мико... => © |
 Дуже сильний вірш, дуже поетичний, патріотичний. Успіхів. |
23.07.2014 11:40 Олег Буць => © |
 І весь жах в тому, що матері горбляться, старіють і сивіють не від віку... А від того, що сина привезли... Тим матерям зараз про сорок з хвостиком... |
23.07.2014 10:57 Микола Васильович СН... => © |
У стислості -- точність думок і порівнянь! Вражає. |
23.07.2014 08:36 Тетяна Белімова => © |
 Ціпеніє все від цієї правди. Ми вже ніколи не будемо іншими. Ніколи. Я ось згадую свою бабусю і її слова (бувало частенько, що ми говорили про її молодість, про окупацію Києва, яку вона пережила): |