05.08.2014 00:28
для всіх
224
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

КОРДОН НА ЗАМКУ

КОРДОН НА ЗАМКУ

Кордон на замку


Рапортуємо, докладаємо: кордон на замку! Миша не проскоче!

Миші почули, перелякались, поховались. Не скачуть.

- Гей ви там, рапортувальники! Слон вас, мабуть, не почув – проскочив, а слідом – мамонти, бронтозаври, бронетехніка… Як же так!

- Це не має значення, неважливо, головне – миша не проскоче!


Вірно, миші не проскакують, перелякані, ...поки що.



Fasten Seat Belts


Коли лунає: “Fasten Seat Belts”, застібками цих самих белтс дружно клацають усі без виключення.

Коли лунає: “Треба затягнути паски”, найзаможніша частина суспільства мовчки і наполегливо дивиться на незаможних, терплячих, працьовитих.

- Нумо, друзі, затягуйте ще трішечки паски, вам не звикати, будь ласка…

- Та нема вже де дірки крутити!

- Затягуйте, затягуйте, будь ласка!

- Та вже пасків нема!

- Беріть наші, нам не шкода… Беріть усі наші паски, ми ж не звірі! Тільки затягуйте, затягуйте, будь ласка!


Хоча б уві сні побачити, як такий пасок затягується на жирній, пещеній шиї, хоча б трішечки затягується, заради справедливості! Трішечки, бо ми – точно не звірі!



Громада та влада


Жили собі Громада та влада. Так-сяк жили, майже не пересікаючись. Аж ось напали гібриди, треба землю боронити.

- Гей, люди, вставайте!

- Давно вже встали, куди треба покрокували, але їсти треба, амуніцію треба, зброю треба!

- Тай йой, людоньки, а в нас немає, - влада брехає (саме так, бо сказати бреше - занадто м’яко), - немає… (сама ж у пазуху щось ховає).

Люди що змогли зібрали, воякам віддали, нема коли із владою говорить, треба землю боронить.

- Гей, влада, а на фіг ти нам така нада! Пішла геть, самі володарювати будемо!


- Навіщо вам володарювати? Влада псує, бачите, які ми погані, ..хочете такими ж стати!? Краще - ви працюйте, воюйте, а ми вже за вас мучитись та терпіти будемо, .. у кріслах…

Нам не звикати, така вже наша тяжка доля!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.08.2014 11:16  © ... => Тетяна Белімова 

Щиро дякую за відгук.

 09.08.2014 11:09  Тетяна Белімова => © 

Іронія і алегорична мова у цьому творі допомагають авторові не лише відтворити, а й відчути усю глибину нашого становища... бідні ми, бідні... а чого бідні, бо дурні... така ніби сумна констатація безвиході, але поки триває життя (а життя ж триває!), допоки будуть шукатися шляхи і виходи! І вони знайдуться! Обов`язково!

 05.08.2014 12:16  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за відгук, пані Тетяно. Зауваження слушні.

 05.08.2014 12:14  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую за позитивну оцінку.

 05.08.2014 12:13  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко.

 05.08.2014 12:11  © ... => Оля Стасюк 

Дякую за відгук, спасибі Вам.

 05.08.2014 12:10  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую, пані Ганно, радий, що сподобалось.

 05.08.2014 12:04  Тетяна Чорновіл => © 

Актуальна мудрість! Чудово! А байки про непроскакування мишей прийшли до нас з совдепівських часів! А насправді кордон з "братом" у нас був символічним, з густотою: один прикордонник на сто погонних кілометрів (((( Тепер мусимо пожинати... Про владу також згодна, але не на часі... Розберемося з владою, коли війна закінчиться!

 05.08.2014 11:07  Ірина Затинейко-Миха... => © 

дуже круто! мудро, лаконічно, не без іронії...ПОВЧАЛЬНО!!! жаль, владі ніколи таких есеїв читати...Та й воякам ніколи - ті землю боронять, жиитям ризикуючи...а ми за них молимось!!!

 05.08.2014 07:30  Олена Вишневська => © 

І смішно, і грішно... як би ж то ще не було реальністю!...
Вдало підмічено все - написано чудово!

 05.08.2014 01:22  Оля Стасюк => © 

жорстко*))

 05.08.2014 01:08  Ганна Коназюк => © 

Манера написання вражаюча - словом, дуже сподобалось!)) Цікаво... Відчувається, що наболіле.