25.08.2011 10:46
212 views
Rating 5 | 3 users
 © Оля Стасюк

У стінах замку

Для нелякливих любителів історії і... сонця

У руці палає смолоскип, 

А навколо – потемнілі стіни. 

Повна тиша й дивний в стінах рип –  

Страшно бути в замкових руїнах. 

Написи, яким вже сотні літ, 

Кіптявою вкрились, наче потом. 

Павутина їм втирає піт, 

Липка і тягуча, наче соти. 

Книга ледь видніється в руці. 

Замкова історія лякає... 

Кров текла по стінах, у ріці, 

Що тепер під ними протікає... 

Раптом – фур-р-р!.. Неначе це душа, 

Крильми щось заплуталось в волоссі... 

Хоч насправді просто кажана 

Від тенет звільняти довелося. 

Я ж біолог - і нема страху, 

Тільки серце трішки підкачало... 

А кажан забився десь в даху, 

Що столітня плитка ледь не впала... 

О, нарешті світло струменить! 

Добираюсь врешті до віконця... 

Замок, що вже сотні літ стоїть, 

Научив мене любити сонце. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.08.2011 17:13  © ... => Антоніна Чернишенко 

Дякую. Тема забутих замків завжди  чомусь хвилює. У них наче історія заснула. Проходить років 300 - і якийсь випадковий турист випадково відкриває таємний напис чи нішу в стіні зі скарбом... Навіть без цих цікавинок, навіть у замку, що простояв більше 200 років без використання, зруйнований тричі блискавкою і розгромлений ордами татарів і шукачів металу(що одні, що другі), дуже цікаво. Прикладом(дослівно) є замок Хуста.

 28.08.2011 19:38  Антоніна Чернишенко 

Супер, тему дуже хорошу ви взяли

 25.08.2011 20:05  © ... => Олександр Новіков 

Що аж плитка ледь на голову не впала? Ні, навіть не мрійте. Я колегу(навіть ліричну) під плиту не пущу. У неї було захоплення історією... ДУХ ПАТРІОТИЗМУ!!!!!!!!!!!!

 25.08.2011 19:45  Олександр Новіков => © 

а що біолог робив у тому замку? шукав рідкісний вид кажанів? =)))

 25.08.2011 13:42  © ... => Тарас Іванів 

Знаєте, ним дуже весело бути. Втрачати свідомість, коли бачиш кров... Зате знаєш, що в житті точно не будеш жорстоким. А про замок - то я так... Була на руїнах Хустського замку, тому й захотілось... Правда, я всередину не заходила - там після вибуху завалилось каміння, тому тут я вже додумувала. Сама б ніколи в темні руїни не зайшла б. Зате що кажанів не боюсь - факт.;))))))))))

 25.08.2011 12:34  Тарас Іванів 

Тепер я зрозумів, щоб писати в дитинстві такі гарні вірші, треба бути гемофобом 

 25.08.2011 10:59  © ... => Тетяна Чорновіл 

Та то моя героїня така мужня  - я не дуже. (А щодо крові - взагалі гемофоб;))))))))

 25.08.2011 10:51  Тетяна Чорновіл => © 

О! Редактор злякався, мабуть! :))))) Вірш гарний! Старовина надихає!

Публікації автора Оля Стасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 29
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Історичне;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;