20.08.2014 20:30
for all
190 views
    
rating - | no usr.
 © Вікторія Єрьоменко

Холодно

Надворі дощ, я до кісток промокла,  

Прийшла до тебе, доки він мине. 

Я, як і ти, тепер така самотня,  

Мені так холодно самій, зігрій мене. 

Я вся тремчу, болить замерзле тіло,  

Але то все пусте, така дрібниця… 

Поговорити я з тобою захотіла,  

Аби свою відкрити таємницю. 

Послухай же, послухай, не вагайся,  

У грудях б’ється серце, наче птах. 

Ти прочитай в очах чи здогадайся,  

Чиї цілунки мають бути на вустах. 

Не відштовхни мене, а зрозумій,  

Нічого не кажи, хай буде тихо. 

Мене собою і любов’ю відігрій,  

Нехай в серцях у наших скресне крига. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.08.2014 00:04  Світлана Рачинська => © 

Та я зрозуміла) Надіюсь, що крига з часом скресла?
Почуття зрозумілі і знайомі кожній жінці. Сонця Вам і тепла! 

 20.08.2014 22:07  © ... => Світлана Рачинська 

Та ні, коли я писала, з цим вужиком ми ще не були знайомі...

 20.08.2014 21:11  Світлана Рачинська 

до речі, у мене десь теж є схожа світлина) 

 20.08.2014 21:11  Світлана Рачинська => © 

Щиро... Вітаю на Порталі!

Невеличка ремарочка, може не поспішає зігріти, бо  боїться того представника холоднокровних, що облюбував  ніжну жіночу шию на аватарці?))