Холодно
Надворі дощ, я до кісток промокла,
Прийшла до тебе, доки він мине.
Я, як і ти, тепер така самотня,
Мені так холодно самій, зігрій мене.
Я вся тремчу, болить замерзле тіло,
Але то все пусте, така дрібниця…
Поговорити я з тобою захотіла,
Аби свою відкрити таємницю.
Послухай же, послухай, не вагайся,
У грудях б’ється серце, наче птах.
Ти прочитай в очах чи здогадайся,
Чиї цілунки мають бути на вустах.
Не відштовхни мене, а зрозумій,
Нічого не кажи, хай буде тихо.
Мене собою і любов’ю відігрій,
Нехай в серцях у наших скресне крига.
